Екологічна педагогіка

Метою підходу екологічної освіти є підвищення обізнаності дітей у питаннях екології та природи. Центральними елементами є навчання відповідальному використанню природних ресурсів, зміцнення зв'язку з природою та створення умов для більш свідомого ставлення дітей до природи. Екологічна освіта - це не парадигма викладання, а радше елемент педагогічної освіти.

Робота з природними ресурсами

Підхід екологічної педагогіки виник у Німеччині в 1970-х роках. Спочатку його метою було зміцнення зв'язку між людьми та природою. Ця ідеалістична мета і сьогодні залишається основним стовпом підходу. Другий компонент, який набуває все більшого значення в останні десятиліття, полягає в тому, щоб навчити дітей сталого і дбайливого використання природних ресурсів. У контексті дитячих садків і шкіл для цього існують різні можливості. Наприклад, можна запровадити роздільне збирання сміття, за дотриманням якого діти відповідають разом із вчителями: Діти самі відповідають за дотримання правил. Інша можливість - природознавство про різні рослини, які ростуть у місцевих садах. Також можна стимулювати дитячу цікавість до природи, експериментуючи з природними ресурсами. Загалом, мова йде про те, щоб дати дітям можливість відчути екологічну свідомість і взяти участь у її формуванні.

Екологічна свідомість: Для всіх зон дитячого садка

Те, якою мірою екологічна освіта включена в роботу дитячого садка, залежить від відповідної концепції дитячого садка. Наприклад, екологічна освіта є основним елементом у лісових та природних дитячих садках. Однак цей педагогічний підхід може також поєднуватися з відкритим, напіввідкритим або ситуативним підходом. Але і в більш традиційних навчаннях, таких як п'ять елементів Кнейпа, екологія є центральним елементом викладання. На завершення можна сказати, що можливості екологічної педагогіки стають дедалі різноманітнішими, а обізнаність про планету Земля зростає не лише серед дорослих, а й серед дітей.